canvas





Анна Чуприна

Анна Чуприна

В облгосадминистрации продолжается рассмотрение заявок на проекты, которые будут финансироваться за счет субвенции из государственного бюджета местным бюджетам на формирование инфраструктуры объединенных территориальных громад. Об этом сообщает пресс-служба Запорожской ОГА. Очередное заседание комиссии по подготовке заключений о соответствии проектов плана (программы) социально-экономического развития ОТГ провела заместитель председателя-руководитель руководитель аппарата облгосадминистрации Зинаида Бойко.

Из  16 объединенных территориальных громад, подали проектные заявки, 11 уже получили положительные заключения. Остались пять громад "На недавнем совещании в Тернополе Премьер-министр Владимир Гройсман отметил, что нужно активизировать эту работу, потому что сроки утверждения заявок сжаты. Поэтому обращаюсь к главам громад: до конца этой недели все заявки должны поступить в Минрегион, чтобы вы могли вовремя и качественно освоить средства", - отметила Зинаида Бойко.

Члены комиссии рассмотрели 27 проектных заявок сельских территориальных громад на сумму 22 миллиона 004,4 тысяи гривен. А именно: Беленьковской - 4; Малотокмачанской - 5; Ботиевской - 2 ;. Осипенковской - 11; Долинской - 5.

По итогам заседания решено предоставить положительные заключения по проектам Беленьковской, Ботиевской, Осипенковской и Долинской ОТГ. Малотокмачанской громаде рекомендовано доработать проектные заявки.

Напомним, из государственного бюджета местным бюджетам на формирование инфраструктуры объединенных территориальных грогмад Запорожской области выделены средства в размере 70 миллиона 918,8 тысячи гривен.

По результатам двух предыдущих заседаний облгосадминистрацией предоставлены выводы по 66 проектным заявкам 11 объединенных территориальных громад на общую сумму 48 миллонов 914,4 тысячи гриаен. В том числе три проектных заявки двух объединенных территориальных громад (Гирсовской и Камышевахской) уже согласованы комиссией Минрегиона.

Завоеванием золотых медалей завершился юниорский чемпионат Европы (U 20) по легкой атлетике для запорожской спортсменки Анастасии Брызгиной, который состоялся в г. Гроссето (Италия) – сообщает пресс-служба Запорожской ОГА. 

Воспитанница СДЮШОР «Металлург» по легкой атлетике, мастер спорта Украины международного класса в составе сборной Украины блестяще выступила на этих соревнованиях. Как сообщили в Управлении молодежи, физической культуры и спорта облгосадминистрации, Анастасия с лучшим результатом в предварительном забеге среди всех участниц вышла в финал, где завоевала золото на дистанции 400 м, показав лучший результат сезона среди юниорок (52.01 с.). Вторую золотую медаль атлетка завоевала в эстафетном беге 4х400м с новым юниорским рекордом Украины (3.32.82 с.).

«Забег прошел так, как я и ожидала. Эти соревнования для меня важнее в сезоне, хотя в этом сезоне произошло уже много соревнований », - отметила Анастасия Брызгина.

Сейчас спортсменка готовится к чемпионату мира по легкой атлетике среди взрослых, который будет проводиться с 04 по 13 августа 2017 года в г.. Лондоне.

Запорожская областная универсальная научная библиотека открыла экспозицию документов, посвященных запорожским средствам массовой информации. Об этом сообщает пресс-служба Запорожской ОГА. Библиотекари отдела краеведения подготовили для посетителей выставку, на которой представлены издания, рассказывающие о развитии прессы в Запорожском крае от ее зарождения (1904 г.) до настоящего времени.

Как свидетельствуют библиотечные архивы, толчком к созданию сети изданий стало промышленное развитие в начале ХХ столетия. К учреждению прессы тогда присоединились представители торгово-промышленных кругов, заинтересованные в распространении информации для реализации собственных коммерческих интересов. Первыми изданиями в тогдашнем Александровске и на современной территории нашей области были: "Александровский листок промыслов и местной жизни", "Листок промышленных и торговых объявлений", "Мелитопольский листок объявлений", "Справочный листок объявлений г. Александровска", "Южная торгово -промышленная газета объявлений "," Александровский городской вестник "(в 1904-1906 гг. - официальный орган городской управы).

Что интересно, и тогда уже существовала практика "вирусной рекламы". Например, «Справочный листок" бесплатно посылался всем государственным и общественным учреждениям, сельским управам, на фабрики, заводы, рудники, крупным торговцам и землевладельцам Екатеринославской и соседних с ней губерний. В запорожской практике это был первый случай, когда география распространения местного издания вышла за пределы уезда и даже губернии.

В 1903 г. в Александровске действовали две типографии, в которых работали 12 рабочих, а в 1917 г. в городе насчитывалось уже семь малых и шесть больших типографий - для уездного города это было большое количество. В Бердянске в начале ХХ века действовали семь крупных типографий, в Мелитополе - три. В общем тогда в нашем крае издавалось 49 газет (из них 29 - ежедневных) и восемь журналов.

Первый украинский журнал края вышел под названием "Запорожье" 23 февраля 1906 по инициативе историка, этнографа, директора краеведческого музея Д. Яворницкого, который редактировал газету. Издателем, который финансировал подготовку и выход издания, стал инженер-технолог, промышленник, сторонник украинского движения В. Хренников.

Сразу после появления печатных изданий началась борьба со "свободой слова". Тогдашнее российское имперское правительство выискивало разнообразные средства подчинения частной прессы официальным учреждениям - в частности, действующий в начале XX в. "Устав о печати" запрещал публикацию материалов политического характера, которые могли быть расценены как "антигосударственные". Политические мотивы были причиной закрытия многих частных изданий Запорожского края: на пятом номере в 1909 прекратила свое существование газета "Запорожская Речь", главный редактор В. Загоскин был оштрафован на 300 руб. (В то время это была очень большая сумма). Такое решение стало реакцией власти на статью В. Ковальского "Всеобщая забастовка в Швеции" - согласно распоряжению губернатора выпуск газеты был запрещен. Арестом главного редактора закончилась деятельность газеты "Отклики Приднепровья" в 1912 - недовольство, в частности, вызвали статьи о выборах в Думу. На редактора-издателя газеты С. Гуревича наложили штраф в размере 500 руб. Нелегкая судьба постигла и редактора-издателя газеты "Новости Александровска» А. Шиндельмана, который был выслан из Екатеринославской губернии за "неблагонадежность политической мысли и непристойные выступления против местной администрации". В 1914 г. в редакции газеты "Бердянское эхо" был проведен обыск с конфискацией напечатанного номера.

Особое внимание в экспозиции уделено нынешним газетам-юбилярам: "Запорожский правде" (изданию этом году исполняется 100 лет), бердянской "Южной заре" (также отмечает столетний юбилей) и заводской многотиражке "Ферросплавщик" (выходит с 1967 года). Отдельные разделы выставки освещают деятельность выдающихся летописцев края, юбиляров, которые посвятили всю свою жизнь украинской журналистике: Александру Михайловичу Гиммельфарбу, главному редактору Запорожского областного радио, Василию Макаровичу Басарабу, уроженцу Пологовского района, в разные годы секретарю областной газеты "Запорожская правда", редактору "Рабочей газеты", заслуженному журналисту Украины. Сейчас с профессиональной деятельностью известных авторов знакомят студентов высших учебных заведений.

В этом году в Запорожье создан Городской диализный центр. Все строительные работы завершились в июне. Также были подписаны все разрешительные документы, необходимые для открытия центра, выполнена установка медицинского оборудования.

        На данный момент Городской диализный центр укомплектован необходимым персоналом и начал свою работу. Сегодня здесь предоставляются услуги 80 запорожцам из разных районов города, которые проходят процедуру диализа на амбулаторной основе, обычно три раза в неделю. Центр работает в три смены.

        Постепенно, по мере необходимости, количество обслуживаемых пациентов можно будет увеличить более чем в два раза. Ведь всего центр рассчитан на 25 диализных мест. Это позволит, при работе в четыре смены, обеспечить лечение порядка 200 человек.

         В Городском диализном центре пять палат, которые могут принимать пациентов. По словам специалистов, здесь собран квалифицированный персонал, сконцентрировано необходимое оборудование. Это даёт возможность предоставлять здесь полный комплекс услуг запорожцам, нуждающимся в процедуре гемодиализа. Это удобно как для пациентов, так и с точки зрения организации работы медицинского персонала.

         Отметим, пациентов, которые ограничены в передвижении из-за состояния здоровья (проблемы зрения, опорно-двигательного аппарата) доставляют в центр для прохождения диализа санитарным транспортом (по их желанию). Соответствующие средства предусмотрены в городском бюджете. На сегодня в Запорожье таких пациентов более двадцати.

В мэрии состоялось заседание городской комиссии по вопросам погашения задолженности по заработной плате (денежному обеспечению), пенсиям, стипендиям и другим социальным выплатам. Об этом сообщается на сайте Запорожского горсовета.

По данным органов статистики, на 1 июля задолженность на предприятиях города составляет 33,9 млн. грн., что на 9,6 млн. грн. меньше чем на начало года.

В целом за первое полугодие было погашено более 24 млн. грн. задолженности по выплате заработной платы, в том числе 14,4 млн. грн. путем погашения дебиторской задолженности. 

На заседании комиссии была заслушана информация председателей районных комиссий о проделанной работе, даны поручения и рекомендации по выходу из сложившейся ситуации и недопущению возникновения задолженности в будущем.

На своєму останньому засіданні міністри затвердили постанову "Про реформування територіальних органів ДФС". Експерт РПР В’ячеслав Черкашин пояснює, як новації вплинуть на діяльність фіскальних органів у регіонах та, у підсумку, на бізнес.

"Кабмін взяв курс на повну реорганізацію державної фіскальної служби.

На своєму останньому засіданні міністри затвердили постанову "Про реформування територіальних органів ДФС", яка передбачає, що з 1 січня 2018 року:

  • державні податкові інспекції в районах, містах (крім Києва), районах у містах, та об’єднані державні податкові інспекції приєднаються до головних управлінь ДФС в регіонах;

  • обласні митниці, Київська міська та Енергетична митниці приєднаються до Міжрегіональної митниці;

  • головні управління ДФС в регіонах та Києві, Офіс великих податків ДФС приєднаються до Міжрегіонального головного управління ДФС.

Мінфін пояснює реорганізацію тим, що вона дозволить провести комплексну реформу фіскальної служби, оптимізувати її функції. У кінцевому результаті, заплановані зміни повинні підвищити ефективність ДФС.

Однак можливі й інші наслідки.

Під гаслом "оптимізуємо процеси і проведемо реформу ДФС" проходить жорстка вертикальна структуризація ДФС.

Ми спостерігаємо народження двох стовпів – Міжрегіональної митниці та Міжрегіонального головного управління ДФС, які поглинуть всі регіональні підрозділи.

Подібна стратегія несе в собі ряд ризиків.

По-перше, вона породжує ще один бюрократичний прошарок в структурі ДФС – між центральним апаратом і низовими ланками виникає два нових функціональних підрозділи.

Що це означає? Більш тривалі процедури для бізнесу, маса нових наказів та методологій. Усе це ризики посилення адміністративного тиску на бізнес. Нових стимулів для зниження контактів між фіскалами і бізнесом не проглядається. Є просто "перестановка стільців" у вигляді зміни підпорядкування територіальних підрозділів, яку складно назвати "комплексною реформою".

По-друге, формування двох нових підрозділів, які поглинуть територіальні органи ДФС різних рівнів, може призвести до відсутності "одного відповідального", тобто до розмиття персональної відповідальності перших осіб відомств.

Третій ризикований момент, пов’язаний з офісом великих платників податків. Офіс забезпечує до 70% надходжень до бюджету. Його поглинання Міжрегіональним головним управління ДФС може значною мірою знизити якість і ефективність обслуговування найважливіших для бюджету платників податків, обмежити самостійність і функціональність офісу".

 

Перед тим як піти на літні канікули, Верховна Рада внесла зміни до держбюджету, затвердивши нову субвенцію для громад. Також депутати збільшили фінансування за вже існуючими статтям видатків для міст.

Процес погодження цифр проходив складно. Напередодні розгляду поправок у парламенті дискусії тривали майже цілодобово. На засіданнях бюджетного комітету були присутні не тільки представники Мінфіну та власне депутати-члени комітету, а й міністр охорони здоров’я Уляна Супрун, представники міністерства соціальної політики, місцевих органів влади, а також Асоціації міст України. Далеко не всі рішення депутатів потім схвалило міністерство фінансів. Тим не менш, бюджет скориговано, і поки прийняті Верховною Радою поправки чекають на підпис президента виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан розповів VoxConnector про те, скільки коштів громади можуть отримати цього року, за рахунок чого буде наповнюватись фонд регіонального розвитку в майбутньому і чому субвенція на розвиток системи охорони здоров’я у сільській місцевості – це "разова цукерочка".

- Останніми правками до держбюджету депутати схвалили появу нової субвенції у розмірі 4 млрд грн – на розвиток системи охорони здоров’я у сільській місцевості. Як вона буде розподілятися і коли громади зможуть отримати цей ресурс?

- На цей момент порядку розподілу цих коштів ще немає. Його повинен узгодити Кабмін. Розпорядником субвенції буде Мінрегіон.

Ці кошти будуть спрямовані на оновлення матеріально-технічної бази медичних закладів об’єднаних територіальних громад.

Справа в тому, що зараз відбувається два процеси: формування територіальних громад та реформа охорони здоров’я. Логіка у тому, що б спрямувати ці 4 млрд грн на оновлення матеріально-технічної бази медзакладів у перспективних центрах медичних послуг майбутніх ОТГ.

Ці центри оновлять свою технічну базу, надаватимуть якісні послуги первинної меддопомоги, а потім навколо них об’єднаються невеличкі населені пункти.

У чому ризик розподілу цієї субвенції? Наприклад, ми профінансуємо медзаклад у певному селі, а потім це село воно не стане центром об’єднаної громади. У такому випадку вийде, що ми направили кошти не туди.

- Тобто без прийняття законопроекту про медичну реформу розподіл цих коштів неможливий?

- Розподілити можна хоч зараз. Але для того, щоб вони не були викинуті в повітря, потрібно скоординувати два процеси: формування ОТГ і створення перспективних центрів медико-санітарної допомоги в контексті медичної реформи.

Реформа передбачає створення госпітальних округів. В одному окрузі може бути дві лікарні. В процесі формування ОТГ одна лікарня може занепасти, а одна – перетворитися у центр надання медичних послуг. Головне у такому випадку – профінансувати правильну лікарню, щоб потім не доводилося фінансувати іншу.

 

 

- Тут є суперечливий момент, пов’язаний з часовими рамками. Формування ОТГ планується завершити у середньостроковій перспективі, до 2020 року. Субвенція – це ресурс на один, 2017-ий, рік. Наскільки взагалі ці процеси реально синхронізувати?

- До осені вона не буде розподілена однозначно. По-перше, уряд чекатиме ясності із проходженням у парламенті законопроекту про медичну реформу.

По-друге, МОЗ потрібно завершити роботу з формуванням госпітальних округів. Міністерство уже визначилося з їх переліком. На часі створення госпітальних рад - дорадчих органів, які розроблятимуть п’ятирічні плани розвитку госпітального округу, визначатимуть кількість медичних закладів на окрузі та ін.

- Джерело виплати цієї субвенції – спецконфіскація, або так звані "кошти Януковича", отримані злочинним шляхом. Проблема у тому, що це разовий ресурс, наступного року його не буде. Що буде із субвенцією?

- Ця субвенція також разова. Це "цукерка" за ресурс, який восени у громад відберуть в рамках медичної реформи.

- Поясніть.

- На сьогодні місцеві бюджети отримують з державного бюджету близько 50 млрд грн у вигляді медичної субвенції. Вона спрямовується на виплату зарплат медикам. Утримання приміщень, оплата комунальних послуг лікарень та енергоносіїв – це відповідальність місцевих бюджетів.

Медична реформа передбачає створення спеціального органу, який визначатиме фінансування лікарень. Кошти на медицину більше не будуть виділятися у вигляді субвенції місцевим бюджетам. Спецорган напряму виділятиме їх лікарням.

Якщо лікарні надаватимуть неякісні послуги, вони нічого не отримають і “помруть”. Або ж прийдуть до місцевих бюджетів з проханням про додаткове фінансування. І міста змушені будуть виділяти ресурс на їх утримання. Або ж закрити їх. Це основний фінансовий ризик медичної реформи.

- "Кошти Януковича" також є джерелом наповнення фонду регіонального розвитку (ФРР). Чим далі наповнювати ФРР, якщо спецконфіскації не буде?

- На сьогодні, основні джерела наповнення фонду регіонального розвитку – це 1 млрд грн з загального фонду держбюджету, 2,5 млрд грн – за рахунок спецконфіскації. По факту "живих" у нас – 1 млрд грн. Ми сподіваємось, що до кінця року кошти від спецконфіскації вони надійдуть на рахунки громад. Більшість з них уже закріплені за окремими проектами.

- Бюджетний Кодекс встановлює розмір ФРР на рівні 1% доходів загального фонду держбюджету (у 2017-му це близько 7,7 млрд грн), однак у цьому році дія цієї норми призупинена через дефіцит ресурсу. Ваш прогноз на наступний рік: допускаєте, що Мінфін продовжить штучно занижувати розмір фонду регіонального розвитку?

- Допускаю. Дію цієї статті так само можуть призупинити і на наступний рік. Наступного року прогнозний об’єм ФРР – майже 9 млрд гривень. Швидше за все Мінфін вийде з ініціативою скоротити його. Окрім загального фонду держбюджету, альтернативних джерел наповнення фонду регіонального розвитку немає.

 

 

- Парламент також виділив додатково 14,1 млрд грн на субсидії. Наскільки вистачить цієї суми на рік?

- За деякими оцінками річна потреба – 75 млрд грн. Ми порахували з містами, що станом на 1 травня заборгованість державного бюджету перед місцевими за субсидіями складає 35 млрд грн. Уряд виділив 14,1 млрд грн, ще близько 10 млрд грн вдасться перекрити за рахунок заліку переплат. Восени можливе чергове внесення змін до держбюджет із збільшенням ресурсу на субсидії ще на 8 млрд грн.

В принципі цифра у 14,1 мільярдів – це нормально для початку підготовки до опалювального сезону.

- Одна з болючих тем для уряду: депозити громад. Чому міста їх накопичують, а не направляють на проекти розвитку?

- На сьогодні на депозитах міст знаходиться 13,3 млрд грн. Якщо подивитись на структуру цих коштів, то власники депозитів – не лише великі міста. Так, на них припадає левова частка, але районні та обласні бюджети також є у цій сумі.

По-перше, право розміщення коштів спеціально було надано місцевим бюджетам для того, щоб в умовах бюджетної децентралізації вони змогли оновити інфраструктуру. Для реалізації масштабних інфраструктурних проектів кошти потрібно закумулювати.

По-друге, використання коштів ДФРР можливе на умовах співфінансування. Тобто для того щоб реалізувати інфраструктурний проект на кошти фонду регіонального розвитку держбюджету, місто повинне внести свою частку. А це до 10% від вартості проекту.

І третій момент – ці кошти не лежать мертвим вантажем. Кожна копійка з них – і це може перевірити кожна бажаюча інстанція – закріплена за певними статтями видатків місцевих влад.

- Згода, але навіщо їх накопичувати? Чому не витрачати протягом року?

- Міста б їх охоче витрачали, якби у нас тендерні та бюрократичні процеси відбувалися протягом дня. Від початку погодження проекту до його здачі проходить як мінімум півроку. І це дуже швидкий сценарій.

Бюджет не працює за умовами передоплати. Бюджетні кошти витрачаються по факту здачі об’єкта. Наприклад, місто вирішило побудувати дитсадок вартістю 1 млн грн і замовило у підрядника певні послуги з будівництва. І поки він будує, місто поклало ці кошти на депозити у державний банк. Як тільки підрядник виконав роботу – місто їх зняло і заплатило йому.

Найголовніше, що у цих коштів є цільове призначення. Місто не може їх витратити на закупку якихось інших речей.

- Одне з основних звинувачень, яке закидають громадам – накопичуючи депозити, вони заробляють на відсотках.

- Шкода, що нам не "закидають", що таким чином ми підтримуємо ліквідність банківської системи. По-перше, ці кошти знаходяться у державних банках і таким чином ми їх підтримуємо. По-друге, відсотки – це ресурс, який вдається отримати фактично з повітря і витратити його на додаткові об’єкти потрібні територіальній громаді.

 

 

Для прикладу, при здачі дитячого садочка на зароблені кошти від депозиту громада будує дитячі майданчики.

По-третє, відповідно до Бюджетного кодексу громада розмістивши кошти на депозити позбавляється права на отримання позик з держбюджету. Чи це не є ознакою фінансової автономії місцевого самоврядування про яку так багато говорять? Це ж дає можливості держбюджету спрямовувати кошти на свої потреби, а не дотувати місцеве самоврядування.

Що буде якщо ми заберемо ці кошти з депозитів?

- Відтік ресурсу в особливо значних розмірах негативно позначиться на ліквідності банків.

- І якщо ми заберемо кошти – це знизить довіру вкладників у першу чергу до державних банків. Коли націоналізували Приватбанк, він почав боротися за кошти муніципалітетів. Чому? Тому що муніципалітети – це надійний клієнт і джерело додаткового ресурсу.

Ще один момент полягає у тому, що зберігання цих коштів на депозитах дає впевненість підрядникам, що у замовника є гроші і вони нікуди не дінуться. Раніше міста зберігали кошти на своїх казначейських рахунках. У 2010-2013 рр. була поширена практика, коли Мінфін за рахунок коштів громад перекривав касові розриви центрального бюджету. Так у 2013 році було заблоковано 6,2 млрд грн на казначейських рахунках муніципалітетів, які до речі до нас так і не повернулись. Це мало катастрофічні наслідки для місцевого економічного розвитку. Ми хочемо повторення тодішнього сценарію?

Депозити громад працюють на розвиток місцевих економік. Це абсолютно позитивний тренд.

Джерело: VoxConnector

Понедельник, 24 Июль 2017 16:14

Навіщо українцям пенсійна реформа?

Світовий банк рекомендує запроваджувати п’ятирівневу пенсійну систему. В Україні діють перший та третій рівні. Останній представлений в Україні недержавними пенсійними фондами. Чи ефективна запропонована урядом модель реформи, аналізує Тарас Козак, голова бюджетного комітету громадської ради Міністерства фінансів України та президент Інвестиційної Групи "УНІВЕР".

"Навіщо нам необхідно реформувати пенсійну систему України?

На це запитання є різні варіанти відповідей: тому що в Україні низькі пенсії, або через величезний дефіцит Пенсійного Фонду, або тому що потрібно впроваджувати обов’язковий накопичувальний рівень пенсійної системи.

Звісно, пенсії низькі і піднімати їх потрібно. Напередодні виборів традиційно звучать тези про те, що, мовляв, давайте піднімемо пенсії до європейського рівня, встановимо їх у розмірі 500 євро або 300 доларів.

Наскільки прораховані ці цифри?

Насправді, дуже складно визначити розмір гідної пенсії. Від чого цей розмір має залежати? Від курсу валют, політичних обіцянок, економічних можливостей країни? Адже за рівнем ВВП на душу населення ми не є навіть Польщею.

В світі це питання давно вирішене. Розмір гідної пенсії залежить від так званого коефіцієнту заміщення – показника, що визначає, яку частку свого доходу на момент виходу на пенсію громадянин отримає у вигляді пенсії, а яку втратить. У світовій практиці цей коефіцієнт складає 0,4, тобто розмір гідної пенсії має бути не меншим 40% доходу громадянина.

Україна намагається відповідати європейським стандартам і втримувати рівень пенсій на рівні 40% і вищому від втраченої зарплатні.

Отже, орієнтир зрозумілий.

Тепер питання у тому, як його досягти.

Відповідь на це питання: за рахунок комплексної реформи пенсійної системи України.

Можна вигадати український велосипед, а можна подивитися на світовий досвід.

Рекомендація Світового банку полягає у запровадженні п’ятирівневої пенсійної системи.

Нульовий рівень або базовий – передбачає виплату з державного бюджету найбіднішим верствам соціальної виплати без прив’язки до страхового стажу або заробітної платні. Інакшими словами - це рівень ліквідації злиднів.

Перший рівень – це рівень солідарної системи. Покоління працюючих сплачує внески до Пенсійного фонду і утримує таким чином покоління похилого віку.

Другий рівень – обов’язковий накопичувальний. Працюючі громадяни накопичують на окремому рахунку внески. За час накопичення внески інвестуються в різноманітні фінансові інструменти. І після виходу на пенсію учасник отримує право на одержання пенсії, яку обчислюють з накопиченої суми внесків та інвестиційного доходу.

Третій рівень – добровільний накопичувальний. На відміну від другого рівня громадянин добровільно накопичує кошти. У якості стимулу за те, що він відмовляється від споживання цих коштів зараз і відкладає їх на своє пенсійне майбутнє, громадянин отримує певні стимули. Наприклад податкові пільги – не сплачує з цих внесків податки".

 

 

Четвертий рівень пенсійної системи – це пенсійна інфраструктура на рівні муніципалітетів. Мова про будинки для людей похилого віку, пільги для пенсіонерів, різні види допомоги на рівні місцевих органів влади пенсіонерам.

В Україні діють перший та третій рівні. Останній представлений в Україні недержавними пенсійними фондами.

В рамках своєї пенсійної реформи уряд запропонував трансформацію першого рівня, але доцільно щоб реформа була комплексною, а не просто коригувала окремі параметри чинної пенсійної системи.

На сьогодні солідарна система, навіть реформована, не здатна впоратися з викликами демографії та подолати проблеми Пенсійного фонду.

Запровадження обов’язкового накопичувального рівня є безальтернативним. Зараз у парламенті зареєстрований законопроект №6677 про запровадження в Україні обов’язкового накопичувального рівня пенсійної системи. Також уряд створив робочу групу, яка працює над розробкою "дорожньої карти" впровадження обов’язкового накопичувального рівня.

Визначитися з його перспективами планується найближчим часом".

Джерело: VoxConnector

 

Органами прокуратуры принимаются меры по защите прав отдыхающих на свободный доступ к морскому побережью. Об этом сообщает пресс-служба прокуратуры Запорожской области.


"Мелитопольской местной прокуратурой уделяется особое внимание соблюдению законности при использовании земель рекреационного назначения и прибрежных защитных полос Азовского моря, обеспечению прав граждан на свободный доступ к пляжным зонам и природным водоемам, особенно во время курортного сезона.
 
В частности, местной прокуратурой установлено, что Приазовским национальным природным парком в июле текущего года заключен договор с частной структурой о сотрудничестве по поддержке в надлежащем санитарном состоянии территории рекреационной зоны парка.
 
Вместо этого частной структурой на территории пляжной зоны на Федотовой косе в пгт. Кирилловка Акимовского района установлен шлагбаум с целью удержания с граждан, желающих проехать на территорию пляжа, средств за проезд на территорию рекреационной зоны.
 
Поскольку правовые основания для установления шлагбаума и взыскания средств с граждан отсутствуют, скоординированными оперативными мероприятиями работников Мелитопольской местной прокуратуры и Кирилловского отдела полиции безотлагательно обеспечен свободный доступ граждан на территорию пляжа и осуществлен демонтаж шлагбаума.
 
Кроме того, по данному факту начато досудебное расследование по ст.356 УК Украины".

Прокуратурой области закончено досудебное расследование и в суд направлено обвинительное заключение в уголовном производстве в отношении бывшего секретаря и депутата Натальевского сельского совета.Об этом сообщает пресс-служба прокуратуры Запорожской области.
 
"Напомним, что бывшее должностное лицо и депутат подозревается в совершении следующих преступлений: ч.1 ст.109 (действия, направленные на захват государственной власти), ч.1 ст.353 (присвоение властных полномочий), ч. Ч.1, 4 ст . 358 (подделка официального документа и его использования), ч.3 ст. 15 ч.3 ст. 190 (покушение на завладение чужим имуществом путем обмана в крупном размере), ст.356 УК Украины (самоуправство).
 
Обвиняемому лицу грозит наказание до 10 лет лишения свободы".

apple d

Свежий номер

Поиск

Система Orphus