Анна Чуприна

Анна Чуприна

В житейской суете порой кажется, что в стране все плохо, реформы буксуют и вожделенное "Соглашение об ассоциации Украина-ЕС", вступившее в полную силу с 1 сентября 2017 года, обмануло ожидания простых украинцев. Однако «МИГ» убедился, что это не так, дважды за три месяца побывав на брифингах с представителями профильных министерств для региональных СМИ, которые проходят в рамках проекта «Точное отражение Соглашения об ассоциации Украина-ЕС в украинских медиа»*. И такие встречи будут продолжаться.

Когда топ-персоны регулярно появляются перед СМИ, становится ясно, что процесс приближения нашей страны к Евросоюзу движется, хоть и не с такой скоростью, как хотелось бы. Этого не скрывали и сами участники очередного брифинга - вице-премьер-министр по вопросам европейской и евроатлантической интеграции Иванна Климпуш-Цинцадзе, министр инфраструктуры Владимир Омелян и заместитель министра экологии и природных ресурсов по вопросам евроинтеграции Николай Кузьо.

В законодательстве сделано немало...

Напомним, что Соглашение об ассоциации обязывает, в частности, украинское государство в течение десяти лет приблизить законодательство к европейским нормам. Это не прихоть европейцев. Именно четкие демократические правила игры обеспечили их процветание, которое очень непрочь разделить украинцы.

Цинцадзе

Как рассказала на брифинге Иванна Климпуш-Цинцадзе, в течение лета были достигнуты определенные успехи, увенчавшие почти два года работы. Приняты законы «энергетического пакета». Мы вплотную подошли к присоединению Украины к Соглашению об оценке соответствия и приемлемости промышленных товаров в отраслях низковольтного оборудования, оборудования электромагнитной совместимости, а также безопасности машин. Правительство одобрило решение о ратификации присоединения Украины к Конвенции Пан-Евро-Мед, что даст возможность нашим производителям использовать потенциал других стран [например, украинское предприятие может купить норвежскую рыбу, произвести консервы и экспортировать их в страны Конвенции беспошлинно или по преференционным правилам]. Система электронных закупок позволила сэкономить 30 миллиардов гривен. Вступил в силу закон о господдержке предприятий, позволяющий прозрачно контролировать средства, распределяемые в поддержку бизнесу. Принят закон о фитосанитарных и санитарных нормах, что должно гарантировать контроль качества пищевых продуктов «від лану до столу”.

... но четыре сферы "пасут задних"

В то же время есть ряд сфер, где Украина отстает от графика. «Я вже трохи втомилася перелічувати ці сфери, - призналась пани Иванна. - По-перше, це транспорт. Верховна рада ніяк не прийме закони про автомобільні перевезення, про перевезення небезпечних вантажів, про залізничний транспорт... Дуже гальмує сфера екології. Я розумію, що коли в країні безліч інших проблем, важко пояснити і громадянам, і бізнесу нагальність прийняття екологічних законів. Але безпечне довкілля — це якість нашого життя і здоров’я... Дуже повільно просувається законотворення з питань захисту інтелектуальної власності і в сфері митного законодавства. Загалом ми маємо близько 30 законопроектів, які потребують, на мій погляд, невідкладного розгляду парламентом.

Що цьому заважає? Багато апетиту є у сил, які називають себе опозиційними. Вони обіцяють, що зміни на краще будуть сьогодні. Та, на жаль, простих і легких рішень, які дадуть швидкий і якісний результат, - немає. Надто довго ми рухалися в протилежному напрямку.

Угода про асоціацію — це не риба на день чи тиждень, а вудка, яка може довго годувати, та й покращити "улов". Але щоб ефективно нею скористатися, ми маємо впоратися з нашим домашнім завданням”.

Когда войдем в НАТО?

Тема выполнения домашнего задания звучала и в отношении перспектив вступления Украины в Северо-Атлантический Альянс. Хотя в данном случае Верховная Рада и определила членство Украины в НАТО стратегической задачей, среди членов Альянса пока нет консенсуса, когда конкретно это произойдет. По мнению пани Климпуш-Цинцадзе, Украине следует просто тщательно выполнять годовые планы сотрудничества с этой организацией.

Уже сейчас украинские военные не только учатся у американских солдат и офицеров. Сами учителя благодарны украинцам за опыт, полученный очень непростым путем. Мы с нуля создали силы спецопераций, реформирование Генштаба и Минобороны идет одновременно с военными действиями. Изменения к лучшему в военной сфере станут залогом необратимости преобразований во всей стране. Пани Иванна уверена, что в ближайшем будущем вопрос предоставления Украине оборонительного оружия пройдет окончательные согласования. Президент США Дональд Трамп поставит подпись под этим решением, невзирая на происки г-на Путина и его «миротворческие» потуги. Что весьма повысит цену вопроса пребывания на оккупированных территориях для самой РФ.

Безвиз с Канадой? С европейцами бы разобраться. По таможенным переходам...

Не успела Украина от души насладиться безвизовым режимом с ЕС  [напомним, что он начал действовать с 11 июня 2017 года], как некоторые романтики стали вслух мечтать о безвизе с Канадой. Пани Иванна пока не видит готовности северного соседа Америки открыть нам свои границы. Хотя мы очень много сделали для сближения с ЕС, у канадцев свои маркеры. Даже если бы Украина продвигалась на пути реформ семимильными шагами, то и тогда достижение безвиза с Канадой заняло бы несколько лет.

Нам же пока хотя бы с обустройством таможенных переходов с Чехией, Венгрией и Словакией разобраться. По словам пани Иванны, наша фискальная служба подавала красивые отчеты о воплощении шести проектов по расширению таможенной и приграничной инфраструктуры. А в июле возникли большие вопросы по поводу использования грантовых средств, которые выделялись на эти цели Украине еще с 2007 года. Сейчас идет напряженная работа с новыми руководителями соответствующих департаментов и приграничных облгосадминистраций по разработке планов мероприятий и определению ответственных лиц. К слову, и здесь поможет Соглашение об ассоциации. В соответствии с ним, Украина обязана создать центр борьбы с мошенничеством, который будет заниматься также аудитом использования европейских денег.

... и языковым манипуляциям

Иванна Климпуш-Цинцадзе прокомментировала также бурную реакцию некоторых наших европейских соседей на новый закон «Про освіту”. Она хотела бы видеть меньше эмоций и манипуляций со стороны стран, которые обнаружили в статье седьмой закона якобы ущемление прав национальных меньшинств обучаться на родном языке. По мнению пани Иванны, закон, напротив, расширит возможности самореализации представителей национальных меньшинств. Ведь как можно быть эффективным госслужащим, успешным бизнесменом, грамотным юристом, не зная государственного языка? Причем закон оставляет право получать на родном языке дошкольное и начальное образование, а также изучать на нем отдельные предметы в старшей школе. «Я впевнена, що аналіз Радою Європи цієї статті і наших аргументів щодо її імплементації мають зняти цю штучно створену проблему”.

О том, что "МИГ" услышал из первых уст о состоянии дел в транспортной и экологической отраслях, мы расскажем в ближайших номерах.

Анна Чуприна, фото автора

*Проект «Точне відображення Угоди про асоціацію Україна-ЄС в українських медіа» втілюється польським Фондом міжнародної солідарності у співпраці з українськими громадськими організаціями «Інтерньюз-Україна» та «Товариство Лева». Проект реалізується за кошти Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), а також за кошти Програми «Підтримка демократії», що у свою чергу фінансується з Програми польського співробітництва задля розвитку Міністерства закордонних справ Республіки Польща

В НАЗК розгорнули тестову систему автоматизованої перевірки декларацій

 

Тестову систему автоматизованої перевірки декларацій запустили у Національному агентстві із запобігання корупції. Повноцінна робота такої системи дозволить якісніше перевіряти електронні декларації, а в перспективі — автоматизувати процес перевірки за допомогою зв’язків із державними реєстрами. Основою тестової системи стали модулі для автоматичної перевірки, від яких у НАЗК рік тому відмовились з незрозумілих причин. Для тестування автоматизованої перевірки були розроблені правила логічного і арифметичного контролю, після чого їх протестували на 10 000 декларацій. Відомості з декларацій були взяті з публічної частини Реєстру декларацій (через публічний API), тобто без персональних даних.

Розгортання тестової системи відбулось за експертної і технічної підтримки міжнародних донорів, які допомогли проекту в межах виконання рішення НАЗК про проведення незалежної експертизи системи. Нагадаємо, що кілька місяців тому в НАЗК була створена робоча група, яка вирішила рухатись одразу двома шляхами: протестувати модулі для автоматизованої перевірки і забезпечити незалежність проведення експертизи системи е-декларування.

 

Але незалежна експертиза системи е-декларування заблокована

 

Водночас проведення незалежної експертизи, необхідної для повноцінної роботи системи е-декларування, включно із автоматизованою перевіркою, заблоковано адміністратором системи — Державним підприємством «Українські спеціальні системи» та Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації. Ці відомства відмовляються надати до неї доступ навіть на звернення НАЗК як власника системи. На думку адміністратора системи ДП «УСС», яке є структурою Держспецзв’язку, існуюча система е-декларування не може бути розвинена автоматизованою перевіркою. Більше того, ДП «УСС» наполягає на створенні нової системи е-декларування — вартістю до $12 мільйонів і тривалістю розробки 4 роки. Це випливає з техніко-економічного обгрунтування модернізації інформаційно-телекомунікаційної системи «Єдиний державний реєстр декларації…», розробленого цією структурою ще наприкінці 2016-початку 2017 року.

Для того, щоб зрозуміти, чи відповідає система технічному завданню на її створення, наскільки і що саме в ній було змінено під час несанкціонованих втручань (зафіксованих народними депутатами — членами Комітету із запобігання корупції), як це вплинуло на роботу системи і як забезпечити її стабільне і повноцінне функціонування, в тому числі запуск автоматизованої перевірки, необхідна незалежна експертиза.


Підготовлено ГО «Інтерньюз Україна» в рамках проекту «Декларації»

В выходные дни состоится 34-й Международный фестиваль авторской песни "Байда". Это один из старшейших и авторитетнейших фестивалей АП. Ни разу в его проведении не было перерыва. Причина долговечности в том, что его поддерживали и поддерживают не властные структуры, а энтузиасты – Александра Кужель, Николай Алексеев, Александр Белан, Игорь Холодов, Сергей Кучма, Елена Суровыкина и другие поклонники АП.

За 30 с лишним лет Запорожье стало одним из главных центров авторской песни Украины, сейчас ежегодно у нас проходит пять разных по духу и ауре фестивалей АП. В немалой степени это многообразие сложилось благодаря "Байде". И теперь ее воспитанники решили объединить усилия и возродить творческие традиции фестиваля. Обо всем этом на пресс-конференции рассказали представитель оргкомитета Ирина Захарова, руководители Театра поэтической песни Елена Алексеева, городского клуба АП "Островок" Александр Супрун, клуба АП "Зеленое небо" Елена Дегтяренко, представитель литературной студии имени Марины Брацило Лада Хортич и руководитель ЗООО "Творческое объединение "Плеяда" Анна Киящук.

Итак, в субботу, 30 сентября, на базе детского оздоровительного центра имени Гагарина [Великий Луг] с 11.00 начнется работа творческих мастерских, где показать свои творения мастерам жанра могут авторы-исполнители, коллективы, а также молодые поэты.

В 14.30 состоится литературно-музыкальный перфоманс "Струна и кисть, и вечное перо...", в котором к поэтам и музыкантам присоединятся художники.

В 15.00 начнется конкурсный концерт. Выявленные на нем лучшие силы смогут показать себя на гала-концерте, который состоится в воскресенье, 1 октября, в большом зале ДК "Титан", в 12.00.

В гала-концерте примут участие также запорожские и украинские мэтры авторской песни: Александр Паталах и Анатолий Омельянович [дуэт "Экипаж"], Сергей Кучма, Александр Супрун, Вадим Гефтер, Елена Алексеева, Елена Пономаренко, Михаил Троепольский, Жан Селезенев, Олег Ильинский, Анна Киящук, Максим Щербаков, Татьяна Богданова, Наталья Латун, трио "Неслыханная прибыль", Театр поэтической песни; Александр Вербицкий [Николаев], Алексей Дзевицкий [Киев], Ирина Легонькова [Харьков], Олег Попенко [Днипро], Валентин Родинин [Херсон], Юрий Филиппов [Каменское] и другие.

Билеты на концерт по очень демократичным ценам можно приобрести в кассах города и на сайте musin.zp.ua.

Добро пожаловать на фестиваль и гала-концерт! Это повод не только услышать молодые силы и ветеранов авторской песни, но и обновить свои контакты в базе слушательских данных. Чтобы в будущем организаторы концертов авторской песни могли заблаговременно извещать о них поклонников жанра.

Организаторы 34-й "Байды" благодарят за помощь Запорожское областное отделение фонда культуры и КУ "Дворец культуры "Титан".

Анна Чуприна, фото автора

Праздник музыки продолжается!

В пресс-центре «Журналист» ЗОО НСЖУ состоялась пресс-конференция посвященная открытию 78-го концертного и 61-го симфонического сезонов. В ней приняли участие генеральный директор Запорожской областной филармонии, заслуженный работник культуры Украины Ирина Конарева, художественный руководитель филармонии, заслуженная артистка Украины Ольга Беженарь, главный дирижер академического симфонического оркестра Запорожской областной филармонии, народный артист Украины В’ячеслав Редя и художественный руководитель казацкого ансамбля песни и танца "Запорожцы" Лилия Гринь.

Однако прежде хранители музыки поделились достижениями лета.

Вдохновение не знает отпусков

Так лирично начала Ирина Конарева рассказ о том, что летом все коллективы приняли участие в III всеукраинском фестивале «КозакФест» в Днепре, где в условиях ландшафта показали оперу «Запорожець за Дунаєм». Солистка Юлия Якса выступила на обрядовом фестивале «Ночь на Ивана Купала» в Днепропетровской области. А ансамбль бандуристов «Божена» выступила в посольств Украины в Республике Бєларусь.

“Всего с начала года в филармонии состоялось 185 концертных мероприятий, рас сказала Ирина Эдуардовна, - которыми насладились 33 тысячи слушателей. Это только те, кто приобрел билеты через кассу. Если добавить к ним постановки под открытым небом, выезды в область и на фестивали, участие в открытии туристического сезона на Хортице, то эта цифра достигнет 50-ти тисяч”.

Ирина Конарева поделилась также кадровими новостями. “Наша филармония растит таланты для всего мира. Любимцы публики Ольга Синякова стала солисткой оперной студии Пласидо Доминго в Валенсии, а Игорь Воеводин - стипендиатом Высшей школы вокального искусства в Мадриде. Зато художественный коллектив пополнился новыми перспективными кадрами: это Александр Лихацкий [тенор], Татьяна Лаврик [сопрано], Богдан Хижняк [баритон], Анна Юфимчук-Заворотная [сопрано]”.

Филармония встретит гостей в лучшем виде: налажена вентиляция, благоустроена прилегающая территория и сквер, отремонтированы вестибюль, коридоры и рабочие комнаты, отреставрирован служебный вход.

Blagofest – уже 29 и 30 сентября!

Ну, а теперь о планах. Как подробно сообщал «МИГ», 78-й концертный сезон откроет II Всеукраинский фестиваль духовной музыки BlagoFest 29-30 сентября. Нужнго только добавить, что слушателям желательно приобрести билеты на оба фестивальных дня – богатейшая программа не будет повторяться, и публику ожидают два насыщенных дня общения с чудесным искусством.

Сезон обещает быть насыщенным новыми проектами, премьерами, а также праздничными концертами к календарным и профессиональным праздникам.

Как рассказал главный дирижер Запорожского симфонического оркестра, народный артист Украины Вячеслав Редя, 6 октября состоится открытие 61-го симфонического сезона [прозвучат произведения Мориса Равеля, Петра Чайковского и Рихарда Вагнера, солист Максим Закини, Франция].

Дирижер идет в ногу с оркестром

“Я иду в ногу с нашим оркестром. Ему исполняется 60 лет, а я отмечу 30-летие творческой деятельности. Тогда я был самым молодым главным дирижером в Украине, им и остаюсь”, - пошутил Вячеслав Васильевич. По этому случаю 20 октября состоится традиционный концерт «Маэстро приглашает».

А 60-летие оркестра будет отмечено дважды: 3 ноября праздничный гала-концерт состоится в стенах филармонии, а 9 ноября по достоинству оценить онаш оркестр смогут жители столицы в Национальной филармонии Украины.

Оркестр обещает также несколько премьер - симфонии Владимира Зубицкого «Єднання», симфонии № 2 Рейнгольда Глиера, композиции из известного музыкального проекта «Энигма».

Готовятся также творческие вечера артистов Запорожской областной филармонии [ «Надеюсь быть услышанным»], козацкого ансамбля песни и танца «Запорожцы» [«Рок-концерт»]. В рубрике «Новые имена» запланирован концерт солистки филармонии Виктории Шестаковой.

Деток ждут новинки

Международный конкурс-фестиваль детского и юношеского исполнительского искусства «Аккорды Хортицы» и Всеукраинский фестиваль бандурного искусства «Хортицкий Кобзар» обогатят культурную жизнь Запорожья.

Запланированы выступления известных музыкантов Украины, среди которых: народный артист Украины Вячеслав Самофалов [Киев, баян], лауреаты международных конкурсов Мария Вихляева [Киев, фортепиано], Георгий Нечаев [Киев, тенор ], Жан-Мари Леруа [Франция, орган], Мария Хилько [Киев, орган].

И еще приятная новость: в рамках Программы развития функционирования украинского языка в Запорожье коллективы и артисты областной филармонии дадут 10 концертных программ для учащихся учебных заведений города в сентябре-декабре 2017 года.

Кстати, художественный проект «Филармония-детям» уже открылся премьерой концерта «Сказочный мир музыки». Готовятся премьеры программ для детей - «мультконцерт», «Музыкальная страна», а также цикл интерактивных, захватывающих новогодних программ для детей и взрослых.

Добро пожаловать в мир музыки!

Анна Чуприна

Голова Дніпровського районного суду столиці Неля Ластовка у 2016 році користувалася двома квартирами у Києві площею 94 і 119 кв. м та будинком на 230 квадратів, оформленими на свою 68-річну матір Людмилу Іссарь. Про це йдеться в її декларації. Крім того, чоловік судді, колишній заступник прокурора Київської області, Вадим Ластовка після звільнення у 2012-му році придбав три дорогих автомобілі – повідомляє проект “Декларації”.

Згідно Реєстру речових прав на нерухоме майно, будинок площею 230 кв. м Людмила Іссарь придбала у серпні 2009 року. Квартира на 120 кв.м по вулиці Срібнокільській, 12 у Києві спершу була виділена родині Ластовок у якості службової. Однак вже в 2014 році – приватизована на матір. З 2007-го року суддя з сім’єю користувалися ще однією квартирою – на 95 квадратів, щоправда, у липні цього року її продали. Сама ж Неля Ластовка, згідно декларації, із нерухомого майна володіє лише трьома земельними ділянками у Київській області загальною площею близько півгектара.

Чоловік судді Вадим Ластовка у 2007-2012 роках обіймав посаду заступника прокурора Київської області. Вже на наступний день після свого звільнення, 31 травня 2012 року, він витратив більше 50 тисяч доларів за тодішнім курсом на купівлю нового автомобіля  Toyota Camry, а ще через рік – близько 95 тисяч на люксовий позашляховик Mercedes-Benz ML 350. Як стало відомо із реєстру МВС, у червні 2017-го року колишній прокурор також придбав новий BMW 520 D. Ціна на такі стартує від 49 тисяч доларів. Окрім цього, в родині є ще одне авто: 22-річний син судді Владислав Ластовка володіє автомобілем Audi A6 2010 року випуску.

У 2014 році Василь Ластовка, батько колишнього прокурора, став власником квартири площею 54 кв. м у елітному житловому комплексі “Престиж Хол” у Києві на вул. Анрі Барбюса, 37/1. Сьогодні ціни на подібні квартири від забудовника стартують від 2,3 млн гривень.

Згідно декларації, Неля і Вадим Ластовки зберігають готівкою 180 тисяч гривень і 37 тисяч доларів. Ще 14 тисяч доларів родина тримає у банку.

Неля Ластовка стала відомою скандальними рішеннями проти активістів “Автомайдану” під час Революції Гідності. Влітку минулого року суддю Дніпровського районного суду Миколу Чауса викрили на хабарі в 150 тисяч доларів. Тоді правоохоронці підозрювали, що без допомоги Голови суду Ластовки сам Чаус не міг постійно отримувати резонансні справи, адже за законом справи розподіляються між суддями в автоматичному режимі за допомогою спеціальної системи. Як відомо, він вів кримінальні справи проти Юрія Іванющенка та Геннадія Корбана та учасників Євромайдану.

Нагадаємо, що 28-го березня 2017 року Вища рада правосуддя тимчасово відсторонила Нелю Ластовку від здійснення правосуддя до ухвалення або скасування подання на її звільнення. 

 

Підготовлено ГО “Інтерньюз-Україна” на основі даних ГО «ТОМ 14» в рамках проекту “Декларації

 

 

В селі Снітків Вінницької області лише 650 мешканців. Ще кілька років тому звідси масово виїжджала молодь, але й тим, хто залишився, роботи бракувало. Та за останні 2-3 роки Снітків перетворився на потужний осередок ягідного та фруктового виробництва, залучив кошти на будівництво водогону, дитячого садка, створив понад 200 робочих місць. Селяни не чекають, доки хтось їм допоможе: самі забезпечують собі гідні умови праці й шукають шляхів розвитку. Вони будують маленьку Європу, де можуть реалізуватися завдяки власній працьовитості й креативності. Вивчивши досвід цього невеличкого села, ми підсумували всі кроки громади на шляху до успіху.

Як виникла ідея ягідництва

Село Снітків широковідоме завдяки «Долині ірисів». На 13 гектарах на межі Барського і Муровано-Куриловецького районів щороку зацвітає безкрає поле жовтих «півників», саме так їх називають у народі. Та навіть створення ботанічного заказника на цій території не дало бажаного розвитку. Люди так само не мали роботи, інфраструктура не розвивалася. Місцева громада зрозуміла: настала вирішальна мить, далі шлях має бути лише вперед.

Потрібні були докорінні зміни, що створили б умови для розвитку аграрного виробництва. Але з чого почати? Снітківська громада почала зі стратегії.

Провели глибокий аналіз потенціалу території, її ресурсів, з’ясували, чого зрештою хочуть досягти.

Перший висновок селян був простий: земля і люди – основний ресурс. Потрібно було змусити землю працювати, й працювати так, щоб роботи вистачало всім. Тутешні села завжди славилися садами, земля давала щедрі врожаї. Проте здаючи землю в оренду під вирощування зернових, село не отримало б достатньої кількості робочих місць. Технології великих агрохолдингів із застосуванням сучасної широкозахватної техніки та високою продуктивністю мають зворотній бік: мало зайнятих людей на гектар.

Водночас селяни розуміли: земельні наділи під старими садами потрібно омолоджувати. Розповідає Віктор Ольшевський, сільський голова Сніткова:

голова

«Проблема зайнятості була основою пошуку нашою громадою тієї ідеї, яка б змінила ситуацію. Розробка стратегії на підставі аналізу вивела нас на те, що вирощування ягід і фруктів, окрім працевлаштування селян, підвищить рентабельність кожного гектара. Візьмімо чисту математику: прибутковість одного гектара пшениці за максимального врожаю 10 тонн – це близько 30 тисяч гривень. Тоді як прибутковість тієї ж полуниці за врожайності 10 тонн з гектара, навіть за мінімальної оптової ціни в 10 гривень за кілограм, вже 100 тисяч гривень. Це показник. До того ж, у виробництві зернових на гектарі працює один тракторист та один комбайнер. Натомість, у виробництві сортових ягід на одному гектарі буде задіяно щонайменше 20-30 людей, звідси й можливості для розвитку», - пояснив голова.

Так у селі виникла ідея фруктового виробництва. Сергій Українець одним з перших заснував тут фермерське господарство. «Що ми насамперед зробили – на власному прикладі довели, що на землі можна працювати, не обов’язково здавати її в оренду.

Сергій Українець

Ми посадили яблуні, малину, суницю. Людям без оплати роздали якісний посадковий матеріал, наші агрономи дали майстер-клас з висаджування й догляду за рослинами. Цього року люди збиратимуть перший врожай і ми закуповуватимемо в них ці ягоди», - каже Сергій Українець, керівник «Тріада МК».

Попри колосальні можливості та сільськогосподарський потенціал, Україна не може позбутися іміджу сировинної бази. Досі кажуть, Європі ми потрібні суто як постачальники сировини. Хоча насправді «Угода про асоціацію та вільну торгівлю з Євросоюзом» дає широкі можливості саме виробникам переробної продукції з великою доданою вартістю. Вирощування фруктів та ягід, їхня обробка та експорт можуть бути перспективним інструментом для розвитку села. Адже, по-перше, на світових ринках цей товар у дефіциті. По-друге, він стимулює розвиток малих підприємств з великою кількістю робочих місць. Так формується не лише європейська економіка, а й європейські цінності.

У Сніткові, приміром, важливо було не просто налагодити вирощування ягід, а й піти далі – створити переробне підприємство, додає інвестор. Тож у Вінниці розпочали будівництво комбінату з замороження та виробництва соків. А цьогоріч планують закласти лінію з виготовлення джемів.

«Людям вирощування ягід дає змогу заробляти. Ми скуповуємо в них цю ягоду і переробляємо для подальшого продажу в супермаркетах чи на експорт. За 4 роки ми висадили яблучні сади, ягідники, а цього року ще й чимало вишень. І все це на невеликих ділянках, близько 200 га», - розповідає Сергій Українець.

клубника переработка

Важливо було не просто задіяти людей під час збирання врожаю, а зробити зайнятість стабільною. Адже вирощування ягід – сезонна робота. Висаджування нових сортів і чітке планування аграрного виробництва розставило все на свої місця. Продовжує ділитися досвідом агроном «Тріада МК» Олександр Буга: «У травні ми починаємо збирати полуницю, потім переходимо на літню малину, далі – на осінню, з осінньої малини – на збирання яблук. Відтак починаємо обрізування, а тоді в січні – місяць відпочинку, коли здійснюємо планування. Дивимося, які маємо матеріали, засоби захисту, що потрібно докупити. Потім у нас знову 11 місяців роботи і її обсяг постійно більшає. Дерева підростають, тож щороку нам потрібно ще більше садівників. Якщо в перший рік їх працювало 10-12, наступного – вже 20-30. Цьогоріч кількість зайнятих людей знову зросте».

Як наслідок, збирати ягоди на угіддя господарства приїжджають з усієї округи, а роботи вистачає не лише в сезон, а й продовж року.

ежевика ветка

 

малина ветка

клуюбника в ящике

 

Такі зміни в маленькому селі й справді наближують Україну до Європи. З економічної точки зору на глобальних ринках важливо працювати постійно, щоб кожної пори року мати продукцію на продаж. До того ж, це привчає українців економити час і бути максимально ефективними у плануванні. Адже, якщо прагнеш європейського добробуту, не можна втрачати дорогоцінних днів і тижнів.

Скільки дає ягідний бізнес

Повертаючись до розмови про село, важливо сказати: землі було достатньо і в полі, і на кожному подвір’ї. Тож селяни охоче сприйняли ідею з ягідництвом. Нині у Сніткові ягідною справою займається чи не кожен мешканець.

Володимир Ревуцький працював у школі вчителем української мови. Чоловік захоплюється історією місцевих поселень. Навіть написав книжку про Снітків. Каже, найскладніші були роки на межі двотисячних: тоді можливості заробити майже не було.

Нині чоловік на пенсії, але сповнений ентузіазму. «Сьогодні кожна людина сама відповідає за життя – власне та своєї родини. В умовах села пенсіонер робить фактично те, що робив завжди: щось вирощує на землі. А тут прийшли люди, які сказали, що можна зробити ось так, що це – для вас, ви посадите цей кущик, доглянете його, зберете врожай і зможете цим врожаєм розпоряджатися. Я щодня встаю о шостій годині й обходжу обійстя. Мені приємно спостерігати, як наливається ягода». Під час розмови Володимир Артемович зриває перші ягоди, куштує їх. «Вони ще мають тиждень достигати», - зазначає господар.

Далі розповідає: вже зараз видно результат. Натомість коли починали справу, не всі односельці вірили в успіх. На його думку, важливо не втрачати надії, використовувати будь-яку можливість покращити життя й переконувати в цьому інших. «Коли цей врожай буде зібрано, було б добре, якби результат побачили ті, хто був налаштований скептично», - каже Володимир Ревуцький.

На сусідній вулиці Сніткова господарює Анатолій Павлюк. Чоловік тримає корів, свиней, кролів, курей, качок, ще й має пасіку. На городі ж тепер, крім звичних овочів, росте малина. Роботи стільки, що мусить шукати працівників: «У нас зараз немає кого просити, щоб допомогли малину збирати: всі працюють як не в городі, то в саду. Доводиться з інших сіл людей шукати».

свиньи

Анатолій має двох синів. Старший працює з батьком. На ягідних полях помітив крапельну систему зрошування, тож вирішив запровадити її в своєму саду. Молодший син навчається на агронома. Обидва й не думають залишати село, переконує батько. Мовляв, роботи тут вдосталь, а заробіток не гірший, як у місті. Власне господарство і підробіток на полях дають родині до двохсот тисяч гривень щороку. «У Києві штукатур заробляє 5 тисяч гривень на місяць. Мій син тут, працюючи від восьмої ранку до п’ятої вечора, теж має 5-6 тисяч. Тож і тут можна заробляти», - каже Анатолій Павлюк.

Що змінилося в селі

Вивести ягідну справу на високий рівень у селі допомогло проведення водогону. Такі інфраструктурні перетворення було визначено тією ж стратегією розвитку. Вона передбачала підвищення рівня життя селян до рівня міських мешканців. Це означало як зростання заробітків, так і покращення побутових умов. Тож щойно прибутки збільшилися, було вирішено питання будівництва водогону.

полеводогон

«Прийшла нова культура виробництва на поле. Вона сформувала й нову культуру виробництва у малих селянських господарствах. А також – соціальні проекти від інвестора. Приміром, надання посадкового матеріалу, навчання технологій агровиробництва, що зрештою стало основою того кластера, за допомогою якого нині розвивається все село. Завдяки крапельному зрошуванню люди вирощують малину та інші ягоди», – пояснює сільський голова Віктор Ольшевський.

За мізерного бюджету сільради в 300 тисяч гривень маленький Снітків зміг залучити 1,8 мільйона гривень на будівництво водогону. Труднощі виникли ще й через те, що за умовами програми, населений пункт мав налічувати щонайменше тисячу мешканців, а в селі живе лише шістсот п’ятдесят.

«Нам вдалося переконати комісію, люди зрозуміли, що ми можемо залучити кошти, використавши певні інструменти. Завдяки фонду DESPRO, нині ми маємо водогін. Його збудували за вісім місяців і ввели в експлуатацію 2016 року. Сьогодні створено комунальне підприємство, що надає послуги водопостачання. Усе це позитивно вплинуло на ситуацію в селі. Подорожчали помешкання, люди їдуть сюди, бо є робота й гарні побутові умови. А нещодавно в селі збудували дитсадок, адже кількість дітей теж зростає», - підсумовує сільський голова.

детсад1

 

детсад

Так, ягідна справа перетворилася на успішний сільський бізнес. За останні роки в маленькому Сніткові створили понад 200 робочих місць, а кожен ще й сам займається підприємництвом. Тут кажуть, що йдуть європейським шляхом розвитку: не керують іншими, а працюють самі, забезпечують робочі місця.

Вирощування ягід та садівництво, органічне сільське господарство розвиває малий аграрний бізнес. Завдяки такому бізнесу Україна зміцнює зв’язки з Європою, перетворюється на країну, де кожен громадянин, навіть у маленькому селі, має можливості для самореалызації.

Матеріал підготовлено в рамках проекту «Точне відображення Угоди про асоціацію Україна-ЄС в українських медіа», що втілюється польським Фондом міжнародної солідарності у співпраці з українськими громадськими організаціями «Інтерньюз-Україна» та «Товариство Лева». Проект реалізується за кошти Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), а також за кошти Програми «Підтримка демократії», що у свою чергу фінансується з Програми польського співробітництва задля розвитку Міністерства закордонних справ Республіки Польща.

Асоціація міст України вітає рішення Уряду, яке очікують громади! Через його затримку  кошти від акцизного податку з пального  акумулювалися на рахунках Казначейства та не надходили до бюджетів місцевого самоврядування, що створювало чималі проблеми у фінансуванні соціальної сфери.
Асоціація міст України доклала чимало зусиль до прийняття цієї постанови, адже, починаючи з липня цього року,  місцеві громади залишились без надходжень від цього податку і змушені були фінансувати чимало програм та заходів, відшуковуючи додаткові джерела надходжень, щоб не допустити заборгованостей за захищеними статтями видатків.
За таких обставин органи місцевого самоврядування не мали змоги профінансувати першочергові потреби та захищені статті видатків через ненадходження акцизного податку з нафтопродуктів. Нагадаємо, в багатьох бюджетах частка надходжень даного податку значно більше 50%, а вдеяких - сягає 80%.
Асоціація міст України, зважаючи на вимоги пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.2017 №96 порушила зазначене питання одразу в ІІ півріччі 2017 року на нараді в Міністерстві фінансів України. Крім того, було наголошено на низці недоліків діючого механізму, зокрема, тривалий термін схвалення постанови на прикладі І півріччя 2017 року коли кошти почали надходити лише в березні 2017 року.
Але через неузгодженість та відсутність чіткої оперативної координації, точних, достовірних даних Державної фіскальної служби України та Міністерства фінансів України проект постанови значно коригувався в показниках і затягувався в прийнятті. Зважаючи на це, Асоціація міст України змушена була неодноразово вимагати проведення нарад в Мінфіні та ДФС з метою якомога швидшого прийняття змін до Порядку розподілу в ІІ півріччі 2017 року, щоб місцеві бюджети почали отримувати надходження від податку на пальне. На жаль, рішення не приймалось досить довгий час.
Для розв'язання ситуації Асоціація міст України звернулася до Прем’єр-міністра України В.Гройсмана з проханням надати відповідні доручення Мінфіну та ДФС і якнайшвидше прийняти проект постанови.
Проект постанови пройшов всі необхідні погодження і був прийнятий сьогодні на засіданні Уряду.
Тепер кошти, що були акумульовані з липня на казначейських рахунках і зовсім не працювали, не використовувались, не вкладались в роботи чи заходи і не принесли додаткових надходжень,  отримають громади і спрямують на фінансування життєво необхідних програм.
Прийнятий Порядок враховує пропозиції експертів АМУ щодо компенсації надходжень по кожному окремому бюджету місцевого самоврядування у разі, коли надходження вказаного податку будуть менше рівня минулого року. Отже, кожний окремий бюджет отримає компенсацію в разі зниження рівня надходжень від акцизу з пального до рівня, що менший минулорічного.

З 21 по 30 вересня на базі Запорізького муніципального театру-лабораторії VIE відбудеться VI Відкритий фестиваль Альтернативного українського театру«ЗОЛОТА ХОРТИЦЯ – 2017».

Розпочнеться він в четвер, 21 вересня, о 17.00 вуличною виставою "Кольоровий сон. Птаха" на площі Маяковського. Усі інші вистави відбудуться в театрі VIE

Програма

__________________________________________________________________
22 вересня (п’ятниця) о 19-00 


Творче об’єднання «DIY-театр» (Харків)
вистава «Летів і танув» за п’єсою Олександра Вампілова «Полювання на качок», драма
Режисер-постановник - Олег Дідик
Сценограф - Олександр Абманов
Художник по костюмах - Олександр Абманов
Директор Ієвлєв Максим Євгеньович

Тривалість вистави – 110 хвилин (антракт) російською мовою 

Драма «Летів і танув» за мотивами п'єси О. Вампілова «Полювання на качок» наповнена трагізмом - і разом з тим насичена легким гумором. Ситуації, в яких опиняється Віктор Зілов - головний герой цієї історії, хоч і драматичні, але цілком реальні, в них представлені й зліплені докупи однією ідеєю крайності нашого життя.

Вартість квитка – 100 грн.

23 вересня (субота) о 19-00

Вільна театральна платформа «Pro.театр» м. Запоріжжя вистава «Товар в наличии» за п’єсою Дениз Бональ «Свет в Августе», драма соціуму. Тривалість вистави – 1 година 30 хвилин (без антракту) російською мовою

Вагітність не завжди буває щасливою і запланованою.

Чотири молоді жінки, в пастці небажаного становища, очікують появи на світ своєї дитини. За контрактом вони повинні відмовитися від дитини, яка вже продана багатим, але бездітним парам.

Як жити далі? Який вибір прийняти? А чи є вибір? За кожною жінкою стоїть особиста драма ... І чи чекає їх світло в кінці плодовитого серпня?

Вартість квитка – 100 грн.

 

24 вересня (неділя) о 19-00

Театр-студія «Біла Ворона», м.Київ

Вистава «В душе хороший человек» за п’єсою С.Баженова, трагифарс

Режисер-постановник - Яновська Н.Б. Яновська Наталія Борисівна – режисер, актор, аналітик та викладач.

Сценограф - Яновська Н.Б.

Художник по костюмах - Яновська Н.Б. Режисер із пластики - Дмитро Телюк

Тривалість вистави – 2 год.10 хвилин, російською мовою

Вартість квитка – 100 грн.

Вони - Брат і Сестра!

Вони - Боги, а не люди звичайні!

Вони - майстри маніпуляції!

Вони не витрачатимуться на простих смертних!

Вони зроблять все заради халявної квартири, поїздки у Відень, мультивізи, нового айфону, айпаду, велика, крутої тачки і багато чого іншого.

Але винести сміття, яке тиждень стоїть і смердить - це для них ціла епопея!

Алкоголічка-котолюб, сліпий кіт, потопельниця і інші перешкоди на їх шляху...

24 вересня (неділя) о 14-00

Народний молодіжний театр «Муравейник»

вистава «Пікнік» за п’єсою Фернандо Аррабаля «Пікнік», жанр: абсурд

Режисер-постановник: Олеся Калітієвська Сценограф: Олеся Калітієвська Художник по костюмах : Олеся Калітієвська Режисер із пластики: Олеся Калітієвська Балетмейстер: Олеся Калітієвська, Олександр Бугайов Музичне оформлення (композитор): у виставі використано музичні композиції наступних виконавців «Мумій Троль», «Агата Кристи», «Аукціон», «Наутилус Помпилиус», «Пятниця», «Scooter» та інші. Тривалість виставин: 55 хвилин, без антракту російською мовою. Вартість квитка – 50 грн.

Пєса «Пікнік» написана в 1952 році; в 1960 вона вперше надрукована, а премера її відбулась в Парижі в 1959 році. Сценографом вистави став друг Аррабаля – легендарний сюрреаліст Сальвадор Далі. Пєса про війну, яка знищує людські відносини, спілкування в традиційній формі. Для того, щоб вижити в умовах, коли умови диктують гроші та безрозсудність, є тільки одна можливість – самозахист, - через невігластво, іронію, цинізм, обмеженість в своєму світогляді. Безглузді персонажі здійснюють свій дивний пікнік на узбіччі сценічного життя та жахливого сну, час від часу хватаючи зброю і стріляючи у ворогів реальних та надуманих.

25 вересня (понеділок) о 19-00

Театр «ГаРмИдЕр» м.Луцьк

«Кінь, який їздив верхи» за мотивами п’єси Дороти Масловської «Усе у нас гаразд», треш-драма

Режисер-постановник: Руслана Порицька

Сценографи: Руслана Порицька, Олексій Стаднюк, Алла Доманська

Художник по костюмах: Павло Порицький. Тривалість вистави – 90 хвилин. Вартість квитка – 100 грн.

Підміна цінностей та втрата ідентичності — це універсальні проблеми, як польського, так і українського суспільства. Процес їх переживання є чи не єдиним шляхом до вирішення. Тому ми пропонуємо глядачеві сісти в коло й підготуватися до провокацій і навіть справжнього трешу.

 

26 вересня (вівторок) о 19.00

THEATRUM MUNDI м. Чернігів

«ПОЧЕМУ ЛЮДИ НЕ…?» за п’єсою Сергія Астраханцева, монодрама на грані

Режисер-постановник - Сидоренко Євген. Тривалість вистави – 1 година, російською мовою. Вартість квитка – 100 грн.

«Чому?» - питання, яке ми задаємо собі і іншим найчастіше.

З тисячі всіляких «Чому?» є ті, відповіді на які отримати

практично неможливо. Чому? ЧОМУ! Чому люди не…?

Ця історія не виключення. Історія молодої людини. Людини, яка заплуталася в житті і повністю розчарованого. Людини, яка піднялася на дах висотки.

Відчай, розчарування, відсутність сенсів… Потрібний всього один крок для втечі. Дах будинку - хороше місце, щоб розібратися і зрозуміти, для чого він прийшов в цей світ, набути нового сенсу, і просто поговорити… День, що переверне твоє життя з ніг на голову.

27 вересня (середа) о 19-00

«Театр Сучасного Діалогу» м.Полтава «Теорія великого фільтра»

Режисерка – Роза Саркісян. Драматургиня – Ірина Гарець.

Жанр – Постдокументальна драма

Тривалість вистави – 1 год.20 хв.(російська, українська, суржик). Вартість квитка – 100грн.

 

Короткий зміст вистави – своєрідний калейдоскоп, мозаїка людських історій, інтервю, статистичних даних, наукових досліджень і статей, рефлексій акторів на тему насилля і дискримінації; рівності і інакшості, це експеремент, в якому несподівані повороти, вибагливий асоціативний монтаж і нелінейна ігрова/неігрова (документальна) структура концептуально співіснують, провокуючи глядача на діалог.

Більше 80 інтерв’ю, маса написаних учасниками Театру монологів, статистичні дослідження, медіа-матеріали, провокації. З усього цього і склалася вистава, з якою Театр Сучасного Діалогу нині їздить Україною, яка безперестанно змінюється та трансформується, і яка змінює самих акторів.

 

28 вересняетвер) о 19-00

«Харківський театр для дорослих», м. Харків

«Коханці» за оповіданням А.П.Чехова «Дама с собачкой», драма

Режисер: Кирило Душин

Художник-постановник: Любов Душина Тривалість вистави – 105 хвилин (антракт 15 хвилин), російською мовою. Вартість квитка – 100 грн.

Відверта історія божевільної, запаморочливої любові!

Вистава-легенда (по найзнаменитішому оповіданню А. П. Чехова)

Пристрасть, безрозсудність або любов з першого погляду, з першого слова… Ризикнути усім, заради справжнього... найзаповітнішого ... Усупереч усім правилам і сенсам ...

 

 

28 вересняетвер) о 14-00

Театр «Сонях» м.Рівне «Не Дитячі Ігри», драма. Тривалість вистави – 60 хвилин, українською мовою. Вартість квитка - 50 грн. Автор та назва п’єси Б.Срблянович, «Мамапапасинсобака»

Режисер-постановник Олексій Титаренко

Сценограф Олексій Титаренко

Художник по костюмах Анастасія Титаренко

Режисер із пластики Анастасія Титаренко

Балетмейстер Анастасія Титаренко

Музичне оформлення (композитор) Анастасія Титаренко

Як підлітки уявляють доросле життя, можемо побачити коли вони вирішать погратися у нього. Можливо в цьому можна і знайти відповідь які вони є насправді та чому.

29 вересня (п’ятниця) о 19.00

Театральна студія Кирила Суханова.

Вистава «Подільники» по однойменній п'єсі Фрідріха Дюрренматта режисера Кирила Душина., науково-фантастичний детектив Тривалість вистави – 1 година 45 хвилин без антракту російською мовою. Вартість квитка – 100 грн.

Ви заглянете за куліси мафіозного світу з бурею пристрастей, інтриг, змов і чорного гумору в жанрі науково-фантастичного детектива.

Док - видатний учений, який так само став жертвою нещадної кризи. Він звичайна людина, яка хоче вижити.

Колись геніальний вчений, а надалі - таксист, що втратив все, що у нього було, потрапив в обійми кровожерної мафії. Проте, навіть в умовах найхолодніших реалій, він знаходить тих, заради кого варто боротися.

Чи здійсненна помста, чи є місце справедливості, і чи зможе Док вижити у цьому кривавому і жорстокому світі?

Приходьте і дізнайтеся! Ця вистава припаде вам до душі.

30 вересня (субота) о 19-00

Театр «VIE» Запоріжжя «САТИРИКОН» А.Т. Аверченко, маленькі історії для театру

Режисер-постановник - А.Романов

Художник-постановник - Н.Петен-Ступакова Тривалість вистави – 2 години, російською мовою. Вартість квитка – 100 грн.

Сім одноактних п'єс сатирика Аркадія Аверченко - об'єднані однією темою - "Людина і епоха". Не дивлячись, що з написання п'єс пройшло більше 100 років, драматург доводить нам, що людина не міняється. Міняється лиш форма, але зерно людини лишається незмінним.

 

В Запорожье состоялся двухдневный тренинг "Главное об энергоэффективности в СМИ", который был организован командой проекта USAID "Муниципальная энергетическая реформа в Уrраине" при содействии Запорожской областной организации Национального союза журналистов Украины. Модерировала тренинг директор проекта по вопросам коммуникации и связей с правительством Вера Ильяш.

Консультанты Кадрия Сафиулина, Алексей Соломаха, Дмитрий Левицкий, Виктория Погорелова, Вера Гресько и Татьяна Прокопенко познакомили присутствующих с базовыми понятиями управления многоквартирным домом, выбором источников энергии для частных усадеб, ресурсными центрами поддержки ОСМД по вопросам чистой энергии, а также перспективах появления в Украины строений типа Passive House. Журналисты приняли участие в мастер-классе "Как правильно утеплять дом" и побывали в ОСМД "Республиканская, 98", где жильцы осуществили целый ряд энергоэффективных мероприятий. Полезной для пишущих и снимающих была интерактивная игра в мини-редакциях, по итогам которых участники поолучили симпатичные презенты от проекта "Муниципальная энергетическая реформа в Украине".

В Запорожье состоялась премьера первого украино-итальянского фильма «Take it IZI». После показа члены съемочной группы рассказали о процессе создания картины.

Совсем не легкий путь Изидоры

Картина рассказывает о бывшем профессиональном гонщике Изидоре. Его карьера потерепела крах, он растолстел впал в депрессию. Однажды к нему приезжает брат-застройщик, и просит оказать услугу – отвезти тело погибшего по его вине строителя Тараса на родину, в украинскую Каменку. Но их у нас сотни! Но главное, катафалк угоняют неизвестные, оставляя гроб с Тарасом на обочине. Итальянцу предстоит доставить покойного самостоятельно.

Очень иронично, что название картины, где есть сокращенное имя главного героя, в переводе с английского звучит как «не принимай близко к сердцу» или же «расслабься». Между путь главного героя до пункта назначения легким не назовешь.

Гроб на колесиках

Гроб, который везет Изи, главный герой не воспринимает как контейнер с мертвым человеком, а смотрит на него как на друга и постоянно обращается к нему по имени. Деревянный ящик в фильме выступает как душевный груз, который несет в себе итальянец. Если в начале фильма Изидора предстает перед зрителями неудачником, который сам испортил себе жизнь, то в итоге оказывается, что все не так просто в его судьбе, как показалось на первый взгляд. Когда он достигает цели, то превращается из проигравшего в победителя.

Как украинцы с итальянцами фильм снимали

Фильм снят совместными усилиями нескольких студий: украинской Fresh Production Group и итальянских Piligrim Film и BartlebyFilm, режиссирован Андре Маньяни. Финансирование фильм получил также с обеих сторон, как от Госкино Украины, так и от министерства культуры Италии и фонда Фриули-Венеция- Джулия. Общий бюджет фильма составил миллион 200 тысяч евро.

“Насправді в Італії кінематограф переживає такі ж самі, важкі часи, як і в Україні. Тому цей фільм став такою собі перлинкою в італійському кінематографі, за що його відзначили багато критиків. Також на фестивалі в Локарно, що в Швейцарії, картину нагородили за найкращу чоловічу роль. Хотілося б, щоб в Україні теж був глядацький успіх цієї картини, і взагалі успіх у українському кіно”, – рассказала исполнительница одной из ролей Вероника Шостка.

Съемки продолжались около трех месяце, 10 процентов из которых были в Италии, а остальные в Украине. Случались курьезы. Как смешные, когда на съемочную площадку не смогли привезти лошадь [из-за мороза и льда у нее начали разъезжаться копыта в фургоне], так и не очень, когда у одного из осветителей случился приступ эпилепсии и он прокусил палец человеку, который пытался ему помочь…

Как рассказала исполнительный продюсер фильма Екатерина Лесик, у итальянцев совершенно другой подход к созданию кино. Они обычно не снимают больше восьми часов за день, и очень удивлялись украинцам, которые в плохую погоду продолжали съемки после 19 часов. Но все актеры и другие члены группы активно обменивались опытом. “Результат, який ми зараз маємо, дивує, і я вважаю, що це один із найкращих українських фільмів вітчизняного виробництва на сьогодні”, – резюмировала исполнительный продюсер фильма Екатерина Лесик.

Евгений ТЕРЕЩЕНКО

apple d

Свежий номер

Поиск

Система Orphus