"Сельскохозяйтсвенный вопрос" – один из самых объемных в "Соглашении об Ассоциации Украина-ЕС". В него входит множество подтем, начиная с принятия санитарных и фитосанитарных норм, организации контроля качества продукции, возможностей использования генномодифицированных организмов и заканчивая правилами применения материалов, которые контактируют с продуктами питания. Об этом, а также о достижениях и перспективах украинских аграриев на европейских рынках рассказала на пресс-брифинге для региональных СМИ заместитель Министра агрополитики и продовольствия Украины по вопросам евроинтеграции Ольга Трофимцева.

Миф о "ненужности" в ЕС украинских продуктов развенчан

 

Трофимцева 1

“За нашим міністерством закріплено 17 заходів по впровадженню "Угоди про Асоціацію", в тому числі по розвитку сільських територій, фітосанітарним нормам, торгівлі. До кінця 2017 року ми маємо імплементувати 44 акти Євросоюзу. Попереду багато роботи, але й здобутки вже відчутні.

Два роки тому ніхто не вірив у те, що ми можемо щось експортувати в Європу, мовляв, нікому ми там не потрібні. А на сьогодні більше 280 українських підприємств мають сертифікат Euro1, який автоматично відкриває ринки не тільки ЄС, а й інші – в Азії, Африці. Серед них більше сотні займаються виробництвом продуктів харчування. Це неймовірне досягнення українського аграрного бізнесу”.

По словам Ольги Трофимцевой, ЕС стоит на втором месте среди импортеров украинских продуктов. В прошлом году мы экпортировали продукции на 4,2 миллиарда долларов, а за четыре месяца текущего года – более чем на 1,2 миллиарда долларов. На первом месте – подсолнечное масло, за ним следует зерно. Вместе с тем на 75 процентов вырос экспорт органической продукции, растет вывоз коровьего масла. Но далеко не все возможности используются нашими аграриями.

А не обратиться ли нам к бобовым и молоку экстра-класса?

“Наші малі й середні виробники знають, що найприбутковіші культури – соняшник та гречка. Але їм поки що невідомо, що якщо перейти на вирощування гірчиці, сої і так званих нішевих органічних культур [люпин, спельта, лікарські рослини і т.ін], то можна отримати до 300 відсотків прибутку! Великі експортні можливості мають ягідництво, вирощування фруктів, горіхів. І чому не звернути уваги на бобові? Вони і грунт покращують, і попит мають великий. Наприклад, Індія дуже потребує бобових продуктів, і у порівнянні з Канадою [звідти їх зараз привозять до Індії] Україна набагато ближче”.

Имеют большие шансы на успех также курятина [cитуация с птичьим гриппом взята под контроль], а в перспективе – производство красного мяса. К слову, в госбюджете Украины предусмотриваются средства на создание национальной системы мониторинга за бешенством среди крупного рогатого скота. А вот пока в нашей стране не будет комплексно решена проблема с африканской свиной чумой, украинским салом европейцам лакомиться не придется.

Массовый экспорт молока и молочных продуктов тоже пока в перспективе. С 1 января 2018 года войдут в действие изменения к ГСТУ, согласно которым останутся только три класса молока: экстра-класс, высший и первый. А наиболее массово производимое в приусадебных хозяйствах молоко второго класса на переработку приниматься не будет.

Агрокластеры – союз производства и науки

“Зараз в Україні практично неможливо знайти доброго сиру, бо дуже мало виробляється молока екстра-класу. Виробництво молока в маленьких підсобних господарствах не має майбутнього. Проте цивілізована торгівля буде розвиватися, і українці разом з європейцями мають право на якісні продукти”, – говорит Ольга Трофимцева.

Содержание одной коровы перестанет быть источником минимального, но дохода. Хоть какое-то будущее имеют хозяйства, в которых есть по крайней мере пять коров и доильный аппарат. Выход для селян – в кооперации, когда несколько семей объединяются, чтобы совместными усилиями производить молоко экстра-класса. Хотя по-настоящему прибыльными могут быть хозяйства с поголовьем более тысячи голов. Это сложно, но реально.

Идущий в Украине процесс децентрализации, по мнению Ольги Трофимцевой – суперпозитивный, прежде всего в тех громадах, где у руля встали энергичные целеустремленные руководители. Нужно сознавать, что в непосредственной работе на земле требуется участие все меньшего количества людей. По-настоящему успешными будут те громады, где удастся создать агрокластеры, в которых будут сосредоточены производство, переработка сельхозпродукции, объекты зеленого туризма, а также центры образования и науки.

Україна буде залишатися світовою житницею й олійницею. Але завдяки нашим природним умовам, працелюбності мешканців, диверсифікації виробництва та впровадженню новітніх технологій ми зможемо виробляти все що завгодно під загальним брендом Made in Ukraine, який стане знаком якості для усього світу”, – убеждена Ольга Трофимцева.

Анна Чуприна, фото автора

Опубликовано в Важно

В рамках проекта «Точное отображение Соглашения об ассоциации Украина-ЕС в украинских медиа» [реализуется "Інтерньюз-Україна", USAID, "Товариство Лева", Фондом международной солидарности [Польша] в Киеве 20 июня состоялся пресс-брифинг с представителями профильных министерств для региональных СМИ.

Вице-премьер-министр по вопросам европейской и евроатлантической интеграции Украины Иванна Климпуш-Цинцадзе рассказала о том, на каком этапе находится наша страна в отношениях с Евросоюзом.

Безвиз – это 144 выполненных Украиной задания

иванна

“Сьогодні маємо маленький ювілей – 10 днів функціонування безвізового режиму. За цей час 23.5 тисячі українців перетнули кордон, трошки більше дев'яти тисяч скористалися безвізом у чистому вигляді. Відмов – близько 30-ти. Вони пов'язані з тим, що незважаючи на численні роз'яснення про необхідність мати біометричний паспорт, кілька громадян не звернули на це увагу. Деякі українці, що мали проблеми з європейським законодавством, навпаки, вважали, що біометричний паспорт дозволить їм без перешкод перетнути кордон. Сподіваюся, що ми будемо відповідальними мандрівниками, і скористаємося безвізом для пізнання світу, встановлення контактів, перенесення до нас кращих європейських практик, відвідання родичів, друзів, короткотермінового стажування, але не для працевлаштування”.

Иванна Климпуш-Цинцадзе подчеркнула, что если бы Украина совместными усилиями правительства, Президента, парламента, гражданского общества и СМИ не выполнила перечень заданий из 144-х пунктов, наши партнеры никогда бы не открыли границы. В числе этих 144-х пунктов – такие масштабные задачи, как приведение законодательства в соответствие с нормами ЕС, создание новой миграционной службы, антикоррупционных органов.

“Ми можемо бути незадоволені роботою антикорупційних органів, будемо їх вдосконалювати, але ми їх створили, і вони працюють. Європейці визнали наші досягнення, і рішення про надання безвізу означає незворотність нашого євроінтеграційного шляху”.

ЗСТ дала рост товарооборота на 25 процентов

Следующим шагом на пути в Евросоюз является полноценное функционирование "Соглашения об Ассоциации Украина-ЕС". “Ми тішимося, що в переддень саміту "Україна-ЄС" 13 липня ми фактично маємо знятими всі перешкоди для ратифікації Угоди про асоціацію. Це наш дороговказ реформ, які ми впроваджуємо не тому, що хтось цього вимагає, а щоб самим бути конкурентоспроможними, успішними, більш забезпеченими. Щоб ми отримали такий самий безвіз для капіталів і руху наших товарів”.

Зона свободной торговли работает с 1 января 2016 года. В первом квартале 2017 года товарооборот между Украиной и ЕС увеличился на 25 процентов. Министерство экономического развития работает над тем, чтобы выход на европейский рынок получили украинские товары с высокой добавочной стоимостью. Наша страна получила приглашение присоединиться к Региональной конвенции о Пан-Евро-средиземноморских преференционных правилах происхождения ["ПанЕвроМед"], что даст возможность, закупая, к примеру, ткани в Италии, шить из них одежду в Украине, и продавать ее не только на рынки ЕС, но и в третьи страны без дополнительных договоров.

Мы достойны качественных продуктов

По словам Иванны Климпуш-Цинцадзе, имплементация "Соглашения об Ассоциации Украина-ЕС" потребует организационных усилий и средств. К примеру, применение европейских санитарных и фитосанитарных норм потребуется порядка 500 инструкций и актов, не говоря уже об инфраструктуре. Одним из самых затратных мероприятий является создание лабораторной системы, которая будет проверять качество производимых в Украине продуктов питания "від лану до столу". “Коли ми це зробимо, ці продукти без перешкод вийдуть на ринки Євросоюзу і третіх країн”.

А что в результате получат сами украинцы? Ведь уровень жизни большинства таков, что было бы хоть чем-то прокормиться.

“Очевидно, що треба підвищувати якість життя українців. Але паралельно з цим ми побудуємо систему якості. І коли зростуть наші фінансові можливості, то будемо мати доступ до продуктів, яких ми варті”.

Сложности нас не остановят

Иванна Климпуш-Цинцадзе не скрывала сложностей. В ВР отсутствует мобилизация даже вроде евроориентированных партий, а те силы, которые три года назад приостановили путь Украины в ЕС, сейчас умудряются протаскивать законопроекты, которые нивелируют реформаторские законы.

иванна1

 

“Працюємо, щоб створити систему координації між урядом і Верховною Радою, а також над внесенням змін до регламенту парламенту, щоб комітет з євроінтеграції мав право перевіряти документи на відповідність нашим зобов'язанням. Ми розробили також системне рішення, щоб удосконалити систему планування виконання угоди, оцінки її ефективності і моніторингу. Це дасть розуміння, де ми знаходимося в даний період часу, і в якому відомстві гальмує виконання завдання – в парламентському комітеті, залі ВР, конкретному міністерстві чи деінде”.

 

На сегодня не хватает профессионализма сотрудникам министерств – главных исполнителей секторальной политики. Поэтому грядет реформа госслужбы. В течение трех лет на ключевые посты должны прийти 3000 новых специалистов, которые должны обеспечить качество политики.

Отвечая на вопросы журналистов, Иванна Климпуш-Цинцадзе отметила, что в правительстве есть подгруппа по восстановлению предприятий ВПК, чья работа будет нацелена на сотрудничество со странами-членами НАТО, и что в регионах для малого и среднего бизнеса открыты 15 консультационных центров, где предпринимателям расскажут, как выходить на рынки ЕС.

О тонкостях безвиза, свободной торговле с ЕС наших аграриев и других производителей, "МИГ" расскажет в ближайших номерах.

Анна Чуприна, фото автора

 

 

 

 

Опубликовано в Важно

apple d

Свежий номер

Поиск

Система Orphus